Закон про мову і інтернет-магазини в Україні - що нового?

Проект закону встановлює, на яких умовах державна мова працює в різних сферах життя країни. В основному всі норми, що стосуються української мови в інтернеті, викладені в ст. 23 проекту під назвою «Державна мова в електронних інформаційних системах» (маються на увазі сайти і комп'ютерні програми).

Створення багатомовних сайтів

Що стосується роботи інтернет-магазинів і інших сайтів:

  • Інтернет-представництва юросіб та ФОП, які продають товари і послуги в Україні, «виконуються державною мовою», це стосується як сайтів, так і офіційних сторінок в соціальних мережах. Крім версії українською мовою, можуть існувати інші версії. Але українська версія повинна завантажуватися за замовчуванням, і не мати менше змісту, ніж версії на інших мови.
  • Та ж норма стосується сайтів і сторінок в соцмережах ЗМІ, зареєстрованих як ЗМІ в Україні.
  • У ст. 24 говориться, що інформація для загального ознайомлення (типу оголошень або вивісок) повинна бути подана українською мовою, але що норми цієї статті не поширюються на інтернет.
  • Частина нових вимог до власників інтернет-магазинів міститься також в ст. 26 «Державна мова в сфері обслуговування споживачів». Зокрема, там говориться про те, що компанії всіх форм власності (в тому числі, інтернет-магазини і інтернет-каталоги) обслуговують клієнтів і надають інформацію українською мовою. Але на прохання клієнта його можуть обслужити на іншій мові.
  • Власники, оператори і продавці інтернет-магазинів «в разі поширення комерційного електронного повідомлення» повинен надавати інформацію на українській мові, в тому числі - з приводу предмета договору. Перекладаючи з канцеляриту на зрозумілу мову, мова йде про рекламних повідомленнях, розсилках, листах, що підтверджують покупку, картках товарів і т.д.

Що стосується розробки комп'ютерних програм:

  • Програми, які продаються в Україні, повинні будуть мати повноцінний користувальницький інтерфейс українською мовою або / та офіційних мовах ЄС (тобто в цьому випадку, якщо у програми є англомовний інтерфейс, українська версія необов'язкова).
  • Програми з призначеним для користувача інтерфейсом, встановлені на товари, які продаються в Україні, повинні мати версію українською мовою. Тобто, наприклад, продаж смартфонів iPhone, у яких українська версія є по дефолту, не порушуватиме закон, якщо він буде прийнятий. А, наприклад, продаж приставок PlayStation без української локалізації - буде.
  • Розробники, які пишуть і продають програми для органів державної влади в Україні та комунальних підприємств, повинні будуть також локалізувати свій продукт, додавши українську версію. Органам влади та комунальним підприємствам заборонено буде користуватися програмами без української версії. Відповідно, і закуповувати вони можуть тільки такий софт. Дозволяється однак використання софта без української версії з інтерфейсом на одній з мов ЄС, «на час створення українського інтерфейсу».

Які можуть бути санкції за порушення таких норм?

За виконанням норм закону буде стежити Уповноважений із захисту державної мови, а санкції щодо компаній в сфері обслуговування, які порушують його норми, буде застосовувати Державна служба з питань захисту прав споживачів. У тексті проекту, в 8 розділі, ст. 2.7, є норма, яка робить зміни в Закон «Про захист прав споживачів», яка наказує Державна службі давати приписи, в тому числі «про тимчасове припинення діяльності в сфері електронної комерції і розміщення електронних комерційних повідомлень». Тобто, якщо наприклад, користувач поскаржився на відсутність інформації про товар українською мовою, Державна служба зможе гіпотетично припиняти роботу такого інтернет-магазину. Але яким буде механізм реалізації цієї норми - поки неясно.

Порушення вимог законопроекту в частині надання інформації про товари і послуги призведе до штрафу посадових осіб магазину в розмірі 300-400 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян (це 5100-6800 грн).

Видання Лига.net запитало у юристів, як будуть реалізовуватися норми про санкції. Юрист компанії Де-юре Володимир Данілін описав кілька способів обходу норм в існуючій редакції:

  • Припис буде видаватися конкретного суб'єкта господарювання. В інтернеті часто реєструють сайти з маркетплейсамі на третіх осіб. Суб'єкт господарювання перекладатиме відповідальність на третю особу, якій, фактично, держорган і повинен поставити вимогу про припинення порушення.
  • Великі маркетплейси можуть додати окремо вкладку з дзеркалом сайту українською мовою. Або ж відповідно до ч. 2 ст. 26 проекту закону додадуть кнопку формату «Чи хочете ви, щоб всі матеріали надавалися вам іншою мовою? (Варіанти вибору мови) ». Тим самим маркетплейс фактично перекладатиме відповідальність за зміст на кінцевого користувача. А в проекті закону є норма про вибір користувачем мови обслуговування.
  • Ще не розробляють положення про те, як держорган буде перевіряти відповідність маркетплейса вимогам мовного закону, норма фактично не працюватиме. Неможливо вимагати припинити порушення, якщо немає процедури фіксування цього порушення

Джерело:ain.ua;